Український форвард “Жирони” Олександр Пищур оформив гол+пас у матчі з “Ов’єдо” і розповів про конкуренцію з Владиславом Ванатом.

– Олександре, ти забив свій перший гол у Сегунді та допоміг “Жироні” вирвати перемогу. Чи може цей камбек стати поворотним моментом для команди в нинішньому сезоні?

– Дебютний гол у Сегунді припав на найпотрібніший момент. Довго чекав і працював, щоб відзначитися та допомогти команді в чемпіонаті. Для мене це було дуже важливо. Сподіваюся, що це стане поворотним моментом для “Жирони” в цьому сезоні.

– Ти не лише відзначився голом, а й асистував Абелю, який зрівняв рахунок. Наскільки важливо було швидко оговтатися після пропущеного м’яча?

– Коли пропустили гол, я навіть не зрозумів, що сталося, адже щойно вийшов із роздягальні. Нам потрібно було перемагати після серії з двох поразок, тому ми прагнули відігратися в матчі з “Ов’єдо”.

– Як оцінюєш свій виступ в Астурії?

– Є люди, які можуть оцінити його краще. З боку видніше.

– Того ж вечора грала збірна України, тому увага вболівальників була прикута насамперед до неї.

– Це так, але після гри було приємно побачити величезну кількість привітань у соцмережах, коли повертався з виїзду додому.

– “Жирона” зіпсувала дебют в “Ов’єдо” легендарному Раулю. Чи помітили ви тактичні зміни в грі “Ов’єдо” після призначення Рауля? Наскільки вони відповідали тому, до чого ви готувалися?

– Під час аналізу ми вивчали “Ов’єдо” за попереднього тренера, а коли стало відомо про призначення Рауля, то переглядали матчі “Кастильї”. Можу сказати, що ми були готові до всього.

– Ви пропустили першими. Було відчуття, що можете переломити хід зустрічі?

– Коли пропустили, я був упевнений, що ми точно відіграємося, адже в першому таймі для цього були передумови. Зрештою, нам вдалося не лише швидко зрівняти рахунок, а й вирвати перемогу.

– Чи усвідомив наступного ранку, що твоя наполеглива праця нарешті почала приносити результат?

– Прокинувся в гарному настрої. Дуже приємно допомагати команді голами та асистами. Буду намагатися працювати ще більше. Продовжую в тому ж дусі й рухаюся далі. Головне – не опускати руки.

– Як вдається витримувати шалену конкуренцію з Ванатом та іншими нападниками у “Жироні”?

– Така конкуренція не дає тобі перепочинку. Доводиться працювати на максимумі, щоб відповідати рівню. Незалежно від того, виходиш ти у стартовому складі чи граєш 20–30 хвилин, потрібно бути готовим допомогти команді. Я завжди спокійно ставився до конкуренції й не боюся її.

– Чи відчуваєш більшу довіру з боку тренера?

– Тренер намагається давати мені якомога більше ігрового часу. У цьому плані я вже завоював його довіру, – запевнив Пищур.

Від admin

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *